БУКАТА, ТИ,
Буката, ти, ж. = Букат. Въ томъ же значеніи и Ум. букатка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 108.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БУКВА, ВИ, →← БУКАТ, ТА,